Торговець Лоуренс знайшов дівчину, що спала на його підводі поруч зі снопом пшениці. Ця гарненька дівчина на ім’я Холо виявилась богинею врожаю й мала вовчі вуха та хвіст.
— Мене вважають богинею. Я — не хто інша, як Холо.
Кмітлива Холо втягує Лоуренса в авантюру. Незважаючи на те, що він досі сумнівається в її божественній природі, все ж погоджується мандрувати з нею.
Під час їхньої подорожі з’являється несподівана мож- ливість підзаробити. Подейкують, що деякі срібні монети найближчим часом зростуть у ціні. Лоуренс вагається, та все ж хапається за цю вигідну можливість…
Лауреат XII літературної премії Dengeki, «Срібна відзнака».
Вовчиця і Прянощі. Том 1