Відколи «Хікару» спустився з гір, селище начебто завмерло в напрузі. Вулицями блукають химерні духи з потойбіччя, мешканці частіше мають дивні передчуття. Межа між світом живих і мертвих стає дедалі тоншою…
Йошікі вірить: його друг досі поруч. Але з кожним поглядом у знайомі-незнайомі очі, кожним дивним випадком, кожним недоречним словом ця віра випаровується.
І от уже Йошікі отямлюється у ванні й усвідомлює, що щойно намагався втопити свого друга. Розпатлане волосся, присмак крові в роті, глибокий укус на руці «Хікару»… Усе це свідчить тільки про одне: у селищі не лишилося безпечних місць.
Навіть якщо здається, що жахи до тебе не доберуться, краще подумай іще раз. Хто може гарантувати, що наступною жертвою виявишся не ти?..
Літо, коли помер Хікару. Том 3 Мокумокурен