Білий попіл, Ілларіон Павлюк

Приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла... Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця — страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу.

«Білий попіл» — це надзвичайно цікавий, атмосферний та водночас динамічний трилер у стилі нуар. У ньому повно загадок, що їх до останнього кортить розкрити. І, згідно з законами жанру, найменша деталь свого часу неодмінно отримує блискавичне пояснення. Але особливість роману в тому, що кожна таємниця врешті-решт матиме не одне, а відразу два трактування — логічне і містичне.

Тому, залежно від світосприйняття читача, роман стає чи то детективним трилером, чи то містичним. А втім, саме про це і хочеться поміркувати наприкінці книжки...

«Білий попіл» Ілларіона Павлюка — атмосферний український детективний трилер із містичними мотивами, натхненний повістю «Вій» Миколи Гоголя. Приватний детектив Тарас Білий отримує завдання розслідувати загадкове вбивство молодої панночки. Здавалося б, винного вже знайдено, але прибувши на віддалений хутір, він розуміє: місцеві жителі приховують моторошні таємниці, а межа між реальністю й надприродним стає дедалі примарнішою. Напружений сюжет, несподівані повороти, похмура атмосфера та майстерне поєднання логічного детективу й містики роблять роман захопливим до останньої сторінки. Ідеальний вибір для шанувальників сучасної української прози, трилерів і психологічних детективів.