Дебютний роман австралійської письменниці Гізер Морріс про силу кохання, віри й внутрішнього спротиву, завдяки яким можна пройти крізь найтяжчі випробування. Книжку написано на основі реальних подій. У 1942 році у концентраційному таборі «Аушвіц» зустріли одне одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. У неї стерлося татуювання з порядковим номером, він мав набити новий… Це було кохання з першого погляду. Молодим людям судилося пережити страшні випробування, розлуку й омріяне возз’єднання, яке переросло у 56 років щасливого подружнього життя. Їхню історію кохання записала Гізер Морріс зі слів самого Лалі, з яким авторка випадково познайомилася 2003 року. Ця зустріч змінила долі обох. Відчуваючи до Гізер довіру, літній чоловік наважився розповісти їй найпотаємніші подробиці свого життя під час Голокосту. Спочатку Гізер написала історію Лалі у формі сценарію, який було високо оцінено на міжнародних конкурсах, а згодом перетворила його на свій дебютний роман «Татуювальник Аушвіцу». «Історія людства – це історія війн, жахливих втрат, але й любові. Без неї наш рід вже б давно припинив своє існування. Коли йдеться про Другу світову війну, багато хто з нас ставить собі питання: Як людям вдалося її пережити? Звідки наші дідусі й бабусі брали сили йти далі? "Татуювальник Аушвіцу" дає відповідь: бо мали надію, кохали всупереч усьому.
